Право на ім'я

У Федеративній Республіці Німеччина ім’я особи визначається відповідно до положень приватного права, викладених у Цивільному кодексі. Згідно з ними, в основному можуть розглядатися такі випадки зміни імені, пов’язані з сімейним правом:

• у зв’язку з укладенням шлюбу або реєстрацією цивільного партнерства,
• після усиновлення,
• після подальшого встановлення спільної батьківської опіки або поширення зміни прізвища батьків на дітей,
• після укладення нового шлюбу одним із батьків, який має право на опіку,
• у зв’язку з подальшими заявами щодо права на ім’я (наприклад, після розірвання шлюбу).

Норми приватного права, що стосуються укладення шлюбу, встановлення походження дитини, вибору прізвища подружжя та дітей, права опіки та усиновлення, регулюються Цивільним кодексом.

Існують особливі положення щодо переміщених осіб, пізніх репатріантів та певних груп осіб, таких як, наприклад, натуралізовані громадяни, які отримали своє прізвище відповідно до іноземного законодавства, але тепер підпадають під дію німецького законодавства. Вони можуть лінгвістично адаптувати свої імена до німецького середовища за допомогою так званої «декларації про приведення у відповідність». Якщо бажання носити певне ім’я не

може бути задоволене відповідно до положень цивільного права, існує також можливість зміни імені на підставі публічно-правових норм згідно із Законом про зміну прізвищ та імен.

Ця процедура зміни імені має винятковий характер, оскільки служить лише для усунення недоліків у конкретних випадках і, таким чином, для запобігання особливим труднощам. Цей закон може застосовуватися до громадян Німеччини, а також до осіб без громадянства, іноземців без постійного місця проживання, іноземних біженців та осіб, які мають право на притулок, які проживають у Федеративній Республіці Німеччина.

Зміна імені або прізвища можлива лише за наявності вагомої причини, наприклад, якщо попереднє ім’я чи прізвище є образливим, виглядає смішним або часто стає причиною плутанини.