Компенсація за втрату заробітку

Працівники та самозайняті особи отримують компенсацію, якщо вони зазнали втрати заробітку внаслідок обов’язку самоізоляції або заборони на здійснення діяльності. Такі заходи можуть бути встановлені органами влади або випливати з закону.

Крім того, особи, які мають право опіки над дітьми віком до 12 років і працюють, можуть отримати компенсацію, якщо заклади догляду за дітьми або школи тимчасово закриваються або вхід до них забороняється в умовах епідемічної ситуації національного масштабу, опікуни змушені самостійно забезпечувати догляд за дітьми через відсутність інших прийнятних можливостей догляду та внаслідок цього зазнають втрати заробітку.

Втрата заробітку настає тоді, коли немає інших пріоритетних вимог. Вони можуть випливати, зокрема, зі ст. 616 Цивільного кодексу Німеччини (BGB), ст. 19 та 25 Закону про професійну освіту або із Закону про продовження виплати заробітної плати. Так, Федеральний трудовий суд (рішення від 20.03.2024 — 5 AZR 234/23) та Федеральний адміністративний суд (рішення від 09.10.2025 — BVerG 3 C 14.24) постановили, що пріоритетне право відповідно до Закону про продовження виплати заробітної плати існує навіть у разі безсимптомного перебігу захворювання, і через це виплата компенсації згідно із Законом про захист від інфекційних захворювань (IfSG) не здійснюється.

Заяви на отримання компенсаційних виплат слід подавати до управління охорони здоров’я протягом 2 років після припинення забороненої діяльності, закінчення карантину або тимчасового закриття закладу. Працівники, які мають на це право, отримують компенсаційні виплати від свого роботодавця протягом 6 тижнів, а роботодавець, у свою чергу, може подати заявку на відшкодування цих витрат через управління охорони здоров’я.

Особи, які мають право на компенсацію, також отримують відшкодування витрат на соціальне забезпечення в розумних межах.